Наш відпочинок і паломництво в Греції

Если меня кто-то спросит, что в поездке было самое интересное или важное, я скажу, что все было здорово! А самое главное – это наша группа, в которой всегда было заметно любовь, понимание, терпение, поддержку. Да, было много интересного: монастыри, святыни, наш св. Спиридон Тримифунтский, также пляж, море, вечеринки, концерты. Но самое главное – это отношения между нами, которые проявились в своем лучшем виде! Кто-то уставал, болел, проголодался или испытывал какие-то неудобства и обязательно находился тот, кто помогал, утешал, кормил, защищал и разделял радость. Слава Всевышнему Господу!

Це найвражаючий відпочинок в нашому житті! Ми пізнали не туристичну, а справжню Грецію! І закохались в неї... Навіть не можна виділити, що вразило і сподобалось найбільше, бо кожна хвилина без винятку була особливою і щасливою. Навіть переїзди по 10 годин були цікавими, веселими і пізнавальними. Нас приймали дуже добрі й позитивні люди, тому в нас склалось враження, що всі греки такі:) Ми були на службі в грецьких храмах, і до глибини душі нас вразили мова, піснеспіви, і взагалі поведінка. А скільки святих місць ми відвідали!!! Після цього ніби виростають крила і додається море енергії, доброї енергії, якою хочеш поділитися! Ще вразило ставлення людей до церкви і навпаки - церкви до людей. Усе настільки просто і від душі, справжня гармонія велична, всеохопна й безкорисна. Нас запросили на благодійний концерт, де виступав хор з оркестром місцевої гімназії. І весь виступ – мурашки по шкірі, іншими словами не опишеш. Коли на сцені більше сотні дітей зливаються в єдину мелодію й пісню... Як каже о. Миколай, це просто БРАВО!!! Ми закохалися в грецьку музику! Ще дуже багато можна розказувати про нашу поїздку і місця, які ми відвідали. Але найбільше хочемо подякувати за це подароване нам щастя! Усім, хто організовував, допомагав, годував, возив, приймав і хвилювався за нас – нехай Вам повернеться кожна секунда нашого щастя роками і добром усотеро!

У Греції вразило те, що люди і церква є єдиним організмом. Ще сильне враження особисто на мене справило те, що для нашої паломницької групи в монастирському музеї відкрили мощі святого праведного Лазаря. Знаючи більш-менш програму поїздок, я уявляла ту чи іншу подію, а от поклонитися мощам сучасника та друга самого Ісуса Христа – це саме по собі ЧУДО!!!!

Мы всегда хотели попасть к покровителю нашего храма свт. Спиридону, но это было больше мечтой, чем реальностью. И вот Чудо!!! Мы поехали! С этого момента в душе появилось чувство, что Святой рядом и Он ждёт нас. Это ощущалось во время поездки везде. Не смотря на длительность поездки, мы получили море впечатлений. За окном автобуса пробегали чудесные пейзажи Украины, Румынии, Болгарии, Греции! Было очень красиво и интересно! Нас очень тепло и сердечно встретили, была насыщенная программа, яркие встречи и тёплое море!!! Мы узнали много интересного о Древней Греции! Посетили несколько местных храмов, монастырь св. Дионисия Олимпийского (здесь нам благословили преклониться перед мощами Дионисия Олимпийского, Лазаря Четверодневного, апостолов Луки и Павла, частичкой Животворящего Креста Господня), могилку с мощами преп. Паисия Святогорца (в монастыре св. Иоанна Богослова, который расположен близ селения Суроти), храм Арсения Кападокийского, базилику Димитрия Солунского в городе Салоники. И вот долгожданный и такой родной о. Керкира!!! Наша встреча со свт. Спиридоном Тримифунтским для меня была незабываема. Как только мы подошли к улице, которая ведет к храму, хотелось уже бежать, все ускорили шаги. На глазах выступили слезы. Слезы радости от близкой встречи! Это непередаваемое чувство, которое было, я думаю, не только у меня. Я думала о том, что я ему сейчас скажу, за кого буду молиться. Святитель нас ждал!!! Мощи были открыты для поклонения (Чудо!!! Ведь говорили, что в это время рака всегда закрыта). Я не могу описать те чувства, которые я ощутила, это были и слезы радости от встречи, и благоговение перед такой Святыней, и благодарение Господу за то, что сподобил приехать сюда, и столько счастья!!! Эти чувства я храню в своём сердце и не забуду никогда! Ещё меня впечатлило и было очень приятно от того, что нас везде узнавали, знали, что мы славяне, дружелюбно интересовались откуда мы именно: Россия? Украина? Беларусь? Искренне улыбались. Чувствовалось, что все мы братья и сестры, несмотря на национальность. Благодарю Бога за эту возможность побывать в Греции, за нашего Покровителя, за наших всех батюшек, за возможность быть прихожанкой нашей большой христианской семьи!

Я очень давно мечтала посетить Грецию и приложиться к мощам свт. Спиридона, покровителя нашего храма, святые мощи которого находятся на о. Корфу (Керкира). И тут появилась такая приятная возможность побывать в тех святых местах! Я чувствовала себя в каком-то необыкновенном состоянии, когда узнала об этой замечательной поездке!!! В этом путешествии мне навсегда запомнилась каждая мелочь, каждая секундочка времени, проведенного в Греции!!! Были очень интересные экскурсии, Эгейское море, посещение многих святынь, монастырей, храмы, музеи, чудесный паром, чайки, которых мы кормили. Я даже не могла себе представить, что приложусь к мощам стольких святых! Я для себя решила, что Греция очень гостеприимная страна, и в ней живут настоящие христиане, которые отдают все самое лучшее своему ближнему! Большая благодарность организатору поездки о. Николаю, экипажу автобуса, нашей прекрасной группе! Слава Богу за все!

Острів Корфу вражає всім тим, чим вражає і вся Греція – яскравими фарбами, синім, як гуаш, морем, полуденною спекою, старовинними православними храмами, смачною їжею і доброзичливими місцевими жителями. Вразила природа й архітектура цього місця. Ми відвідали головний храм, де вже багато століть у срібній раці зберігається найцінніший скарб острова – нетлінні мощі свт. Спиридона Триміфунтського. Внутрішнє оздоблення храму чудове, особливо стелі та іконостас. Служба саме в цій церкві для нас особлива. На окрему увагу заслуговують Метеори. Коли наша група приїхала в це дивовижне місце, захопленню не було меж. Вигляд навколо приголомшливий: видно місто внизу, а вгорі, на вершечках скелястих гір, як ластівчині гнізда, примостилися невеликі монастирі. Метеори в перекладі означають "висячі в хмарах". Монастирі ніби й справді витають між небом і землею. Усі монастирі діючі. Вразило те, що на таку величезну висоту будівельні матеріали монахи піднімали самі, без ліфтів, без кранів. Ось що значить віра й бажання. Стільки барв моря ми не бачили ніде: небесно-блакитне, блакитне, густо-синє, смарагдове. Це не можна описати, це потрібно бачити! Незважаючи на тривалість поїздки, деяку втому, враження залишилися незабутніми.

Поїздка в Грецію мені дуже сподобалася, завжди мріяла туди поїхати, і ось моя мрія здійснилася! Нас дуже гарно скрізь приймали. Також мені дуже сподобалася подорож на о. Корфу: дуже гарний краєвид, чудові чайки, яких ми годували. Також я дуже рада, що побувала в храмі свт. Спиридона Триміфунтського, помолилася, приклалася до мощів, побувала на чудовому грецькому богослужінні, отримала благодать, яку не можу передати словами. Церкви там дуже гарні. Метеори – це екстрим, краса! Було дуже високо, але таких чудових неперевершених скель я ще в своєму житті не бачила. Хоча було дуже спекотно, заради цього можна було й потерпіти. Люди дуже веселі та ввічливі, а море – чисте. Я дуже вражена цією поїздкою, та думаю, що запам’ятаю її на все життя. Сподіваюся, що це не остання поїздка. Усім дякую

Мої враження від поїздки – найкращі, краєвиди – чудові, неможливо відірвати ока, хотілося в кожному місці, де ми були, зупинити час, щоб якомога більше наповнити душу тією духовною та природною красою. Люди, з якими ми спілкувалися, добрі, дуже привітні, дійсно, як сонце, що дарує тепло та світло. Це величезний досвід спілкування з іншою нацією, яка теж має свої плюси та мінуси. Вразили храми та монастирі. Не дарма кажуть: «Поїхав один раз, будеш мріяти про наступну поїздку» – і це правда. Дуже вдячна Богу та організаторам за прекрасну змогу доторкнутися до святинь. Нехай усіх оберігає Господь!

Після такої подорожі емоції переповнюють. Важко визначити, що сподобалося найбільше, коли все таке чудове. Як відомо, атмосферу створюють деталі. Найбільше мене вразили вази з гільз, які прикрашають монастир св. Діонісія Олімпійського. Це справді рукотворні шедеври. Дивлячись на них, розумієш, який великий творчий потенціал закладений Господом у людині і яка велика довіра Бога до людини, адже вона має право вибору: куди спрямувати цей потенціал – руйнувати і знищувати чи творити красу й заново відтворювати первозданну гармонію.

Поїздка в Грецію дала мені багато нових відчуттів, надихнула на роздуми. Так, під час Літургії у селищі Нижня Яблунівка (так перекладається з грецької назва селища Като Мілья) аж дух захоплювало від співів, від почуття величності і краси, близькості Бога. Ми були на Літургії після трьох днів поїздки (автобусом від Києва до місця призначення). І згадалися часи, коли ходила в походи в Кримські гори: ідеш – важко, рюкзаки важкі та ще й вгору йти. Але коли піднявся і бачиш ту красу, яка відкривається, ні про які труднощі не згадуєш. Тільки розумієш: заради того, щоб побачити таку красу, варто йти, варто підніматися! А яка сімейна, дружня атмосфера відчувалася під час концерту в м. Катеріні, де виступав шкільний ансамбль. Амфітеатр під відкритим небом зібрав більше 1000 глядачів! Треба зауважити, що концерт був благодійним: глядачі приносили продукти для літніх людей, для дітей. Там навіть тварини поводяться спокійно, не боячись, що їх може хтось скривдити: на початку концерту на сцену вийшла величезна біла собака, але ніхто! не відреагував на це, не став хвилюватися, не почав виганяти її зі сцени. А собака наче перевірила чи все в порядку, пройшла по сцені і лягла скраєчку біля музик Надзвичайні відчуття були під час відвідин могили старця Паїсія Святогорця. Якась надзвичайна тиша була навколо. А коли смакували лукум біля храму, здалося, наче пригощання отримали з його рук. Наскельні монастирі завжди вражають. І Метеори не виняток. Це така велич! І відповідь, як людські руки могли побудувати такі храми високо в горах, неможливо знайти. Яке подвижництво служити Богові в таких непростих умовах. Не можу не згадати храм св. Діонісія на горі Олімп. На жаль, в старий храм ми не потрапили. Були в скиті. Але монахи докладно розказали нам про історію монастиря та служіння св. Діонісія. Поїздка на о. Корфу – одна із родзинок відвідин Греції. Переправа пароплавом від Ігумениці до о. Корфу – це яскраві почуття від годування чайок, які ловили хліб в польоті або вихоплювали хліб прямо з рук. Скільки радості від цього було в очах і в дорослих, і в дітей. Я сама, як дитина, раділа тому, що я на пароплаві! Приїхавши до готелю, зібралися до храму свт. Спиридона Триміфунтського. Багато дітей забажало плескатися в басейні. Мене здивував мій син, який твердо мені повідомив про своє рішення: «Я їду до храму. Ми ж не заради купання сюди приїхали». І ще декілька діточок приєдналося до групи дорослих, які рушили до храму. А свт. Спиридон Триміфунтський наче чекав нашого приходу: рака була відкритою, і ми вклонилися йому! А за нами раку закрили. Наступного дня всі пішли на Літургію. Співи грецьких монахів настільки вивели мене зі звичного стану, що, здалося, наче відлітаєш, втрачаєш землю під ногами. А співи нашої групи, читання акафісту додало життєвої енергії всім, хто знаходився в храмі! Ми були вдома! Так, відчуття дому, порятунку і допомоги! Незабутні відчуття. Церква – молодь – пісня – життя! Таке поєднання відбулося під час концерту, що влаштувала парафія храму св. Анни в м. Катеріні. Для нас це було незвично: перед церквою співають рок-пісні, смажать шашлики (у Греції на той час піст уже закінчився), танцюють. Поряд священики. Усі задоволені. Усі щасливі. Греки надзвичайно гостинна нація. Вони приймали нас із такою любов’ю! Хочеться вклонитися їм і подякувати від усього серця за такий чудовий прийом.