Наші прихожани відвідали православні святині Волині
Упродовж 30 жовтня і 1 листопада 2020 року прихожани нашої парафії на чолі зі священником Іоанном Ружицьким здійснили паломницьку поїздку до Свято-Успенської Почаївської лаври.
Традиційно, як і кожна подорож, ця мандрівка розпочалася з молебня та благословіння в нашому храмі. У дорогу вирушили вночі, а вже зранку паломники молилися перед чудотворною іконою Божої Матері в Успенському храмі Почаївської лаври.
Прочани поклонилися мощам преподобних Іова та Амфілохія Почаївських, мали змогу помолитися в печерці преподобного Іова, відвідали Свято-Духівський скит і монастирське кладовище. Групу супроводжував екскурсовод – вихованець 4 класу Почаївської духовної семінарії, який докладно розповів про історію монастиря та його сьогодення.
Паломники молилися на всенічному бдінні, яке очолив намісник Почаївської лаври митрополит Володимир, в Успенському соборі, на ранній службі в Троїцькому соборі більшість прочан причастилися, а після богослужіння зайшли поглянути на новий Преображенський собор, помилуватися його ошатним мозаїчним оздобленням.
Також упродовж цієї короткої подорожі прочани змогли омитися водами двох цілющих джерел: Богоявленського джерела біля Почаєва та джерела святої праведної Анни на території скиту Свято-Миколаївського Городоцького жіночого монастиря (с. Онишківці Дубенського району Рівненської області).
На зворотньому шляху до Києва група відвідала Богоявленський Кременецький та Свято-Троїцький Корецький жіночі монастирі, помолилася перед чудотворними іконами Божої Матері «Скорботна» і «Споручниця грішних».
Насельниці монастиря коротко, але дуже змістовоно розповіли про свої обителі. Особливо цікаво це було для тих, хто вперше побував у цих святих місцях. Варто додати, що значну частину групи складали люди з інших сусідніх парафій. Ця спільна подорож розширила коло цікавих знайомств, які, віримо, матимуть своє продовження.
Уже ввечері 1 листопада паломники благополучно добралися додому, і о. Іоанн відслужив подячний молебень Богові у нашому храмі за таку насичену, цікаву і водночас спокійну подорож.
Прекрасна осіння пора, останнє сонячне тепло, яким Господь щедро благословив ці дні, надовго залишаться в пам’яті людей, а прекрасні спогади будуть берегти чудові фотографії.
