Розповідь про паломництво наших парафіян до святинь Італії та Греції (Частина 1. Венеція - Мілан)

.

Вже вдруге наші парафіяни звершили спільну паломницьку подорож до святинь Греції та Італії. Подорож, в якій взяли участь 18 наших парафіян на чолі з настоятелем – протоієреєм Миколаєм Данилевичем, тривала з 7 по 13 грудня 2013 року.

Цього року наша подорож розпочалась з відвідання романтичного міста - Венеції… Венеція - місто каналів і мостів… Однак, мало хто знає, що в цьому місті на воді знаходиться багато православних святинь, з якими нас ознайомив настоятель місцевої православної парафії на честь святих жінок-мироносиць протоієрей Олексій Ястребов.

Серцем Венеції – є площа Сан Марко (названа на честь святого апостола Марка), на якій розташований древній собор святого Марка. Це один з найкращих зразків візантійської архітектури Європи та скарбниця різноманітних безцінних християнських реліквій і предметів мистецтва, привезених для прикраси головного собору Венеції ще з часів хрестових походів. У вівтарній частині собору знаходяться мощі св. апостола Марка, який є покровителем міста Венеції.

У Венеції ми вклонились мощам св. прав. Захарії, батька св. Іоанна Предтечі, частинці мощів св. Василія Великого, св. Георгія Побідоносця. Побували у храмі святих жінок-мироносиць, який є парафією Руської Православної Церкви. Місто настільки сподобалось, що нам довелось на декілька годин перенести наш виїзд до Мілану, куди ми прибули пізно ввечері. Не дивлячись, на пізню годину та втому, яка відчувалась після прогулянки, всі разом зібрались для спільної молитви, після якої поділилися враженнями від першого дня паломництва.

Наступного дня, в неділю 8 грудня, ми молились за Літургією на нашій православній парафії св. Амвросія Медіоланського, настоятелем якої є архімандрит Амвросій (Макар), в минулому проректор Київської духовної академії та один з найвідоміших київських пастирів. Православна парафія орендує приміщення католицького храму св. Віта. Саме приміщення храму досить містке, однак воно вже зараз не вміщає всіх вірних. За Літургією в звичайну неділю в храмі молиться 300-400 парафіян. Можна без перебільшення сказати, що це є найчисельніша парафія нашої Церкви закордоном.

В храмі зібрались на богослужіння православні різних національностей: українці, молдовани, росіяни, болгари, і навіть декілька православних італійців. У цьому храмі відчувається, що наша Церква є єдиною Святою, Соборною і Апостольською Церквою. Паломників зустріли зі справжньою українською  гостинністю. Після завершення Літургії наш настоятель і голова – отець Миколай, виголосив вітальну проповідь українською мовою, яку з жагою слухали місцеві прихожани, переважна більшість яких є заробітчанами з України.

Після гостинного обіду і щирого спілкування, ми вирушили у пішохідну екскурсію-паломництво містом, яка розпочалася з відвідування головного собору міста, відомого під назвою Дуомо, присвяченого на честь Різдва Пресвятої Богородиці.  У цьому готичному соборі із білого мармуру, який будувався понад 470 років, знаходяться один з цвяхів, яким було прибито Тіло Спасителя до Хреста. В тому ж соборі ми поклонились мощам святоїпервомучениці Фекли та мучениці Пелагії, мощі якої знаходяться в крипті (нижній, підвальній частині) собору.

Згодом, загальним транспортом ми добралися до базиліки св. Амвросія Медіоланського – покровителя міста. Цікаво, що за день до нашого приїзду в Мілан жителі міста святкували день пам’яті св. Амвросія, свого покровителя. Для них це було свято, подібне до нашого дня міста. Натовпи людей гуляли центральною частиною міста, особливо навколо Дуомо. Святкують жителі Мілану це свято три дні. Ми попали у самий вир свята. Але повернімося до храму св. Амвросія.

В крипті храму знаходяться мощі свт. Амвросія Медіоланського, а такожмучеників Гервасія та Протасія. Всі вони лежать разом на престолі так, що їх можна бачити, але підійти й доторкнутись неможливо. Святитель Амвросій одягнений у єпископські шати, а мученики тримають в руках пальмові гілки – символ мучеництва і миру.

В храмі було тихо. Ми підійшли, прочитали впівголоса спільно одну молитву і деякі частини з акафісту, після чого, на прохання місцевих служителів храму, молились приватно. Кожен спілкувався зі святим особисто, про своє. Люди молились в тиші й спокої... А тим часом у верхньому храмі розпочалась церемонія католицької вечірні, однак музика органа, звуки якого долітали до нас, не заважала молитві, а якось гармонійно її доповнювала. Ми біля години часу в молитві спілкувались зі святим Амвросієм, і не хотілось полишати цей храм. Вийшовши з храму, кожен з нас відчув благодать Божу, яка йшла від мощів святого, ми відчули, що ми дійсно паломники. І в мирі й тиші, без лишніх розмов, попрямували до храму святого мученика Віктора, що розташований за хвилин п’ять ходьби від храму св. Амвросія.

Католицький храм, в якому спочивають мощі св. мч. Віктора, є дуже великим. Слід сказати, що пам’ять св. Віктора шанував і сам св. Амвросій. Коли помер брат святителя Амвросія на ім’я Сатир, то святитель заповідав, щоб його поховали біля мч. Віктора.

Зайшовши до храму, ми застали вечірнє богослужіння у пустому величезному католицькому соборі. Лише чоловік п’ять-шість, разом зі священиком звершували молитву… Ми дочекалися закінчення й попросили відкрити мощі. Місцевий католицький священик з радістю зустрів нашу паломницьку групу (що приємно здивувало декого з нас) і дозволив зняти кришку престолу, яка прикривала мощі, що знаходяться під престолом в центрі храму. У кожного своя молитва, своє прохання, свої сльози та радощі. Для когось цей святий є небесним покровителем (в нашій групі був один Віктор), для когось – це один із Божих святих, для когось – надія. Це все тихе і своє…

Святый мучениче Викторе, моли Бога о нас!

Того ж дня ми також відвідали базиліку св. Лаврентія, де вклонилися мощам святої мучениці Наталії. Затамувавши подих, ми підходили до престолу, під яким знаходяться мощі св. мц. Наталії. Кожен з вірою і надією підносив свої молитви до святої мучениці, яка була вірною дружиною свого чоловіка і не покинула його під час страждань за Христа.

Після невеликого але духовно змістовного паломництва святинями Мілану нам був відведений час для прогулянки вечірнім містом.

Ввечері, як і годиться, вечірня молитва і враження від другого дня паломництва. 

 

Далі буде...

Карта проїзду

Банківські реквізити храму


Релігійна громада парафії на честь святителя Спиридона Триміфунтського в Святошинському р-ні м.Києва ЄДРПОУ 36620918 Рахунок № UA403807750000026000056145145 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 380775 

Наші контакти

Адреса храму:
м. Київ, просп. Леся Курбаса, 7-Д

Телефон:
044 360 04 77

Email:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.